![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Сценарії закінчення війни та перемоги України
Всіх вітаю з Днем Прапора України! 🇺🇦
Дві цікаві аналітичні статті на Newsweek і Politico про те як війна може закінчитись наступного року, та про можливі сценарії її закінчення, включно з можливим вступом України до блоку НАТО ще до повернення всіх територій (по аналогії з ФРН):
https://www.politico.com/news/magazine/2023/08/18/how-to-end-ukraine-war-00111752
https://www.newsweek.com/2023/08/25/how-2024-presidential-race-could-determine-who-wins-war-ukraine-1818064.html
Кожен з можливих сценаріїв має приблизно однакову ймовірність здійснення. Тут варто зазначити що всі вони передбачають повне звільнення території України в кордонах 1991 року, тільки в різні терміни. Військовий шлях буде швидшим, але вимагає рішучості від Байдена з постачання зброї. Всієї зброї, яка нам необхідна, і яка дозволить ЗСУ перемогти російських окупантів з мінімальними втратами для нас. І така рішучість в Байдена теоретично може з'явитись, адже від ситуації в Україні напряму залежить перебіг його президентської кампанії 2024 року, де він хоче виглядати сильним лідером, який здатний захистити демократію у світі не на словах, а на ділі.
Але, як і було на початку повномасштабного вторгнення, на рішення союзників постачати нам зброю напряму впливає рішучість українців звільняти окуповані території. В першу чергу ми самі є творцями власної історії. Тут можна провести пряму аналогію з війною Ізраїля за незалежність та сіоністською концепцією об'єднаного незалежного Ізраїлю, з якою спочатку не погоджувались британці, вважаючи її нереалістичною та пропонуючи інші варіанти. Але зрештою ізраїльтяни змогли майже повністю втілити свій першопочатковий задум, зламали скепсис західних держав і стали головним союзником США на Близькому Сході. Тобто абсолютно все залежить від народу і його готовності боротись за майбутнє власної держави навіть попри несприятливі обставини.
Інший, "невійськовий" шлях звільнення Криму і Донбасу може тривати багато років, як було у випадку з об'єднанням ФРН. Водночас вступ України до НАТО ще до закінчення війни стане тим фактором, який позбавить ідеологічного сенсу продовження війни для самих москалів і суттєво підніме ставки для них, оскільки 5-та стаття тоді буде поширюватись на всю підконтрольну територію України і регулярні обстріли наших міст стануть неможливими. Але разом з тим членство в НАТО не забороняє жодній країні проводити військові операції зі звільнення своїх тимчасово окупованих територій, в такому випадку 5-та стаття не буде поширюватись на території, де триватимуть бойові дії. Та ж сама Туреччина регулярно проводить військові операції на території Сирії та Курдистану для захисту своїх інтересів, і це жодним чином не суперечить статуту НАТО.
Але загалом можна на 100% стверджувати що для американських виборців і політиків (як демократів, так і республіканців, за винятком ізоляціоністів) підтримка України є набагато простішою і зрозумілішою, ніж підтримка війни у В'єтнамі, Іраку чи Афганістані, оскільки вона повністю відповідає доктрині США 1945 року з підтримки демократичних держав у світі. Фактично Україна для США - це ідеальний союзник, і перемога України стане ідеальним прикладом перемоги демократії над автократичним режимом, ліберальних західних цінностей над азіатським тоталітаризмом.
Дві цікаві аналітичні статті на Newsweek і Politico про те як війна може закінчитись наступного року, та про можливі сценарії її закінчення, включно з можливим вступом України до блоку НАТО ще до повернення всіх територій (по аналогії з ФРН):
https://www.politico.com/news/magazine/2023/08/18/how-to-end-ukraine-war-00111752
https://www.newsweek.com/2023/08/25/how-2024-presidential-race-could-determine-who-wins-war-ukraine-1818064.html
Кожен з можливих сценаріїв має приблизно однакову ймовірність здійснення. Тут варто зазначити що всі вони передбачають повне звільнення території України в кордонах 1991 року, тільки в різні терміни. Військовий шлях буде швидшим, але вимагає рішучості від Байдена з постачання зброї. Всієї зброї, яка нам необхідна, і яка дозволить ЗСУ перемогти російських окупантів з мінімальними втратами для нас. І така рішучість в Байдена теоретично може з'явитись, адже від ситуації в Україні напряму залежить перебіг його президентської кампанії 2024 року, де він хоче виглядати сильним лідером, який здатний захистити демократію у світі не на словах, а на ділі.
Але, як і було на початку повномасштабного вторгнення, на рішення союзників постачати нам зброю напряму впливає рішучість українців звільняти окуповані території. В першу чергу ми самі є творцями власної історії. Тут можна провести пряму аналогію з війною Ізраїля за незалежність та сіоністською концепцією об'єднаного незалежного Ізраїлю, з якою спочатку не погоджувались британці, вважаючи її нереалістичною та пропонуючи інші варіанти. Але зрештою ізраїльтяни змогли майже повністю втілити свій першопочатковий задум, зламали скепсис західних держав і стали головним союзником США на Близькому Сході. Тобто абсолютно все залежить від народу і його готовності боротись за майбутнє власної держави навіть попри несприятливі обставини.
Інший, "невійськовий" шлях звільнення Криму і Донбасу може тривати багато років, як було у випадку з об'єднанням ФРН. Водночас вступ України до НАТО ще до закінчення війни стане тим фактором, який позбавить ідеологічного сенсу продовження війни для самих москалів і суттєво підніме ставки для них, оскільки 5-та стаття тоді буде поширюватись на всю підконтрольну територію України і регулярні обстріли наших міст стануть неможливими. Але разом з тим членство в НАТО не забороняє жодній країні проводити військові операції зі звільнення своїх тимчасово окупованих територій, в такому випадку 5-та стаття не буде поширюватись на території, де триватимуть бойові дії. Та ж сама Туреччина регулярно проводить військові операції на території Сирії та Курдистану для захисту своїх інтересів, і це жодним чином не суперечить статуту НАТО.
Але загалом можна на 100% стверджувати що для американських виборців і політиків (як демократів, так і республіканців, за винятком ізоляціоністів) підтримка України є набагато простішою і зрозумілішою, ніж підтримка війни у В'єтнамі, Іраку чи Афганістані, оскільки вона повністю відповідає доктрині США 1945 року з підтримки демократичних держав у світі. Фактично Україна для США - це ідеальний союзник, і перемога України стане ідеальним прикладом перемоги демократії над автократичним режимом, ліберальних західних цінностей над азіатським тоталітаризмом.