<?xml version='1.0' encoding='utf-8' ?>

<rss version='2.0' xmlns:lj='http://www.livejournal.org/rss/lj/1.0/' xmlns:atom10='http://www.w3.org/2005/Atom'>
<channel>
  <title>Captain Horn&apos;s journal</title>
  <link>https://cpthorn.dreamwidth.org/</link>
  <description>Captain Horn&apos;s journal - Dreamwidth Studios</description>
  <lastBuildDate>Tue, 11 Feb 2020 04:05:44 GMT</lastBuildDate>
  <generator>LiveJournal / Dreamwidth Studios</generator>
  <lj:journal>cpthorn</lj:journal>
  <lj:journaltype>personal</lj:journaltype>
  <image>
    <url>https://v2.dreamwidth.org/16524657/3291324</url>
    <title>Captain Horn&apos;s journal</title>
    <link>https://cpthorn.dreamwidth.org/</link>
    <width>100</width>
    <height>100</height>
  </image>

<item>
  <guid isPermaLink='true'>https://cpthorn.dreamwidth.org/18567.html</guid>
  <pubDate>Tue, 11 Feb 2020 04:05:44 GMT</pubDate>
  <title>Чому фільм &quot;Паразит&quot; отримав Оскар</title>
  <link>https://cpthorn.dreamwidth.org/18567.html</link>
  <description>Фільм &quot;Паразит&quot; отримав Оскар і навіть переміг &quot;Джокера&quot;, який набагато популярніший. І це дуже добре насправді, тому що він привертає увагу до величезної проблеми з житлом для молодих людей, яка існує в Південній Кореї. Кінематограф повинен висвітлювати подібні речі, режисери повинні знімати такі фільми &lt;a href=&quot;http://www.asahi.com/ajw/articles/13116404&quot;&gt;http://www.asahi.com/ajw/articles/13116404&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Дуже коротке пояснення сучасних корейських реалій для тих, хто не дивився фільм. В Південній Кореї орендатор житла зобов&apos;язаний платити лендлорду не лише помісячну ренту, а й так званий одноразовий &quot;гарантійний депозит&quot;, який повертається в повному обсязі після виїзду мешканця з квартири. Часто з цього депозиту вираховується певна сума, якщо мешканець трохи зіпсував помешкання і йому необхідний косметичний ремонт перед заселенням наступного мешканця. Така ж система існує в Японії і нібито має сенс, так? Але головна відмінність Кореї від Японії полягає в тому, що в Кореї цей депозит просто величезний - від 110 до 170 тис американських доларів за невеличку однокімнатну квартиру (30 кв. м.) у звичайному будинку в Сеулі. В Токіо гарантійний депозит за подібну квартиру становить еквівалент місячної плати в Токіо - тобто приблизно 650-700 американських доларів. Якщо це якась дорожча квартира в новозбудованому будинку, то ця сума може становити до 1000 доларів - теж еквівалент місячної ренти, яка там трохи вища, бо квартира більша і нова. Бачите різницю з Сеулом? Саме тому головний герой фільму змушений 30 років знімати житло у сирому підвальному приміщенні майже без вікон та навіть без ванної кімнати, в якому гарантійний депозит становить лише (!!!) 30 млн корейських вон або 25 тис доларів. В таких умовах живуть ще 220 тисяч сімей в Сеулі - приблизно 6% від усього житлового фонду, це переважно молоді сім&apos;ї, які працюють, отримують зарплату і вважаються середнім класом. Ще купа людей змушені все життя жити з батьками, бо не мають грошей на власне житло (середня ціна на квартиру в Сеулі - 600 млн вон або 536 тис доларів), а оренда квартири в нормальному будинку для них недоступна через кабальні гарантійні депозити. Корейський неофеодалізм як він є.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src=&quot;https://www.dreamwidth.org/tools/commentcount?user=cpthorn&amp;ditemid=18567&quot; width=&quot;30&quot; height=&quot;12&quot; alt=&quot;comment count unavailable&quot; style=&quot;vertical-align: middle;&quot;/&gt; comments</description>
  <comments>https://cpthorn.dreamwidth.org/18567.html</comments>
  <category>korea</category>
  <category>neo-feudalism</category>
  <category>middle class</category>
  <category>housing</category>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>5</lj:reply-count>
</item>
</channel>
</rss>
