Тарзан тоді і зараз
Apr. 14th, 2018 08:10 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
cpthornЗнічев'я випадково переглянув уривок старого фільму про Тарзана "Тарзан та Амазонки" з Джонні Вейсмюллером та Брендою Джойс 1945 року.
А потім переглянув трейлер до вже сучасної екранізації "Легенда про Тарзана" 2016 року.
Ну що тут можна сказати... Звичайно ж новий фільм кольоровий і сучасні камери дають значно якіснішу картинку, ніж камери, які використовувались у 30-40 роки, але на цьому плюси закінчуються.
З негативів можна відзначити жахливу псевдо-етнічну музику на фоні, з періодичними "бумами", які в останні роки почали багато і часто вставляти в усі фільми де треба й де не треба. В кінотеатрі ці "буми" псують всі враження від перегляду фільму, відволікають від сюжету і гри акторів (якщо вона там є). Наскільки неголосна класична музика першого фільму є приємнішою за штучні звукові ефекти другого фільму.
Потім ось це комп'ютерно-згенероване обличчя горилли Кали, яке одразу кидається в очі як дуже ненатуральне. Картинка загалом дуже нагадує якусь комп'ютерну гру. Соррі, але це не кінематограф, а просто продукт масового споживання, який не хочеться переглядати двічі. Кінематограф повинен розповідати історію, змушувати відчувати те, що відчувають герої фільму, а не "вражати" глядачів комп'ютерною графікою та низькочастотними звуковими ефектами.
В цьому плані також не пощастило сучасній екранізації іншого циклу Барроуза "Джон Картер" ("Барсум"), достатньо подивитись трейлер, щоб одразу зникло бажання дивитись сам фільм. Там ті ж самі проблеми, що і з "Тарзаном", але гра акторів тут ще гірша. Краще прочитайте книги всього марсіанського циклу письменника (https://www.epubbooks.com/series/5-barsoom), отримаєте море задоволення. Кінематограф нажаль знаходиться в кризі, але так буде не завжди.
А потім переглянув трейлер до вже сучасної екранізації "Легенда про Тарзана" 2016 року.
Ну що тут можна сказати... Звичайно ж новий фільм кольоровий і сучасні камери дають значно якіснішу картинку, ніж камери, які використовувались у 30-40 роки, але на цьому плюси закінчуються.
З негативів можна відзначити жахливу псевдо-етнічну музику на фоні, з періодичними "бумами", які в останні роки почали багато і часто вставляти в усі фільми де треба й де не треба. В кінотеатрі ці "буми" псують всі враження від перегляду фільму, відволікають від сюжету і гри акторів (якщо вона там є). Наскільки неголосна класична музика першого фільму є приємнішою за штучні звукові ефекти другого фільму.
Потім ось це комп'ютерно-згенероване обличчя горилли Кали, яке одразу кидається в очі як дуже ненатуральне. Картинка загалом дуже нагадує якусь комп'ютерну гру. Соррі, але це не кінематограф, а просто продукт масового споживання, який не хочеться переглядати двічі. Кінематограф повинен розповідати історію, змушувати відчувати те, що відчувають герої фільму, а не "вражати" глядачів комп'ютерною графікою та низькочастотними звуковими ефектами.
В цьому плані також не пощастило сучасній екранізації іншого циклу Барроуза "Джон Картер" ("Барсум"), достатньо подивитись трейлер, щоб одразу зникло бажання дивитись сам фільм. Там ті ж самі проблеми, що і з "Тарзаном", але гра акторів тут ще гірша. Краще прочитайте книги всього марсіанського циклу письменника (https://www.epubbooks.com/series/5-barsoom), отримаєте море задоволення. Кінематограф нажаль знаходиться в кризі, але так буде не завжди.
