Captain Horn's journal

Трохи світлин з Криворізького Ботанічного Саду у жовтні цього року. Це популярне місце відпочинку для всіх криворіжців. Знаходиться на північній околиці міста, біля балки Приворотної, що відноситься до басейну річки Саксагань, притоки Інгульця.



( Read more... )

Давно хотів запостити світлини з Криворізького ботанічного саду. Тож тримайте. Це ще з далекого 2013 року та частково з 2010. Майже все, за винятком оранжереї з тропічними і субтропічними видами, де я давно не був. Трохи інформації з Вікіпедії про це дуже цікаве місце. Також у них є сторінка в ФБ: https://www.facebook.com/kbsgarden/

Криворі́зький ботані́чний сад — ботанічний сад в Україні, в межах Тернівського району міста Кривого Рогу.

Сучасна площа 52,4 га. Перебуває у віданні Національної Академії наук України. Ботанічний сад є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. З 2004 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, колекція деревних і чагарникових рослин (дендрарій) визнана національним надбанням України.

Засновником і творцем ботанічного саду на Криворіжжі став професор Євген Миколайович Кондратюк, на той час директор Донецького ботанічного саду. До складу саду увійшла територія поблизу балки Приворотної. 25 червня 1981 року Президія Академії наук Української РСР прийняла розпорядження № 115 «Про створення Криворізького відділення Донецького ботанічного саду». За порівняно короткий час ботанічним садом були зібрані значні колекції різноманітних рослин, створені дендрарій, сад безперервного цвітіння, розарій, сад бузку та садового жасмину; побудовані лабораторно-адміністративний корпус, оранжереї, центральний вхід у сад, пішохідний міст через ставок завдовжки 110 м; дорожньо-пішохідна мережа з твердим покриттям.

Створена унікальна колекція рідкісних і зникаючих рослин, де в умовах ex situ зберігається понад 180 видів рослин. Тільки тут можна побачити занесені до Червоної книги України (61 вид), до Світового (13 видів) та до Європейського Червоних списків (23 види) зникаючих рослин та гербарні зразки, які документують флористичні знахідки, як-от новий для науки вид — астрагал висунський. Створена національна колекція видів ковили України.

Колекційний фонд саду налічують 665 видів і форм, 120 сортів деревних та чагарникових; 811 квітково-декоративних видів, форм і сортів; 890 тропічних і субтропічних таксонів; 170 лікарських видів; 165 рідкісних та зникаючих видів; 124 ґрунтопокривні види; 520 видів рослин природної флори.



( Більше світлин )

В неділю ввечері зробив коротку велопоїздку до парку Вадаборі, який знаходиться за кілька кілометрів від мого будинку в сусідньому районі Суґінамі. Іноді корисно відкривати Google Maps і дивитись на різні цікаві місця в найближчих околицях, можна знайти щось цікаве. Саме таким місцем і виявився парк Вадаборі, який знаходиться в долині маленької токійської річки Зенпукуджі, яка є притокою більш відомої річки Канда.

Колись парк Вадаборі був великим болотом, який перетворили на парк на початку 1960-х років. В центрі парку знаходиться частина цього болота - велике озеро з двома островами - великим і маленьким, де гніздяться рідкісні в Токіо види птахів, зокрема рибалочки (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=22731), які ловлять маленьку рибу в озері. Є ще там бузьки, якщо вірити інформаційним стендам. Власне рибалочок я не бачив, можливо вони спали, зате бачив звичайних ворон, яких повно в усіх інших токійських парках.

Долина річки Зенпукуджі була заселена дуже давно - починаючи з періоду Яйой (3 ст. до н. е. - 3 ст. н. е.) або навіть з більш давнього періоду Джьомон (11 тис. до н. е. - сер. 1 тис. до н. е.), в південній частину парку Вадаборі навіть знаходиться історичне місце, де нібито знаходиться поховання ватажка якогось місцевого племені. На території, де зараз розташовані спортивні майданчики, колись знаходилось село.

Річка Зенпукуджі



( Дивитись всі світлини )