![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зараз ситуація по Японії наступна

Це статистика щоденних випадків. Сьогодні вже 111 підтверджених. Зростання є, але досить поступове і незначне, порівняно з іншими країнами. Хоча зняття карантинних обмежень дається взнаки, особливо в Токіо. Обмеження не можна було повністю знімати, це помилка. Більшість людей носять маски, але це ж тільки надворі, а в ресторанах і барах ніхто їх не буде вдягати, думаю що на сьогоднішній момент це і є головне джерело поширення інфекції в місті (особливо бари, де люди дуже тісно і активно спілкуються). В метро і супермаркетах досить безпечно - там майже 100% в масках.
Ще знайшов цікаву статтю про важливу роль загальнонаціональної мережі санепідемстанцій у сповільненні розповсюдження вірусу в Японії https://www.japantimes.co.jp/news/2020/06/24/national/low-tech-japan-coronavirus/
Про роботу санітарно-епідеміологічних станцій багато людей навіть не здогадуються, більшість говорять про лікарні і апарати ШВЛ. Але лікарні займаються тільки лікуванням, тобто останнім етапом, коли людина вже захворіла. Мережа санепідемстанцій була побудована ще у 1930-х роках, під час епідемії туберкульозу. Зараз їх 450 по всій Японії, хоча в останні роки велику частину з них закрили через брак фінансування. Там є спеціально навчені люди, які вміють швидко і ефективно відслідковувати контакти вірусоносіїв. Це дуже складна робота, оскільки вимагає тісної комунікації з великою кількістю людей. Бо якщо в когось виявили Ковід-19, то недостатньо просто записати цю людину в реєстр та ізолювати вдома (якщо в неї легкі симптоми) чи в лікарні.
Ці люди, яких називають трекерами, щодня телефонують інфікованій людині, запитують не тільки про її самопочуття, але й перевіряють з ким вона сьогодні входила в контакт, бо повністю ізолювати людину вдома все одно неможливо. Також вони проводять особисту співбесіду і дізнаються про всі контакти, які в неї були до того, як у неї знайшли коронавірус, потім знаходять і спілкуються з тими, хто входив з вірусоносієм в контакт, перевіряючи всі місця, які часто відвідувала ця особа. Просто уявіть масштаби цієї роботи і наскільки вона схожа за специфікою на роботу поліцейських детективів. Але в Японії люди довіряють санепідемстанціям і охоче діляться з ними всією особистою інформацією. Смартфон звичайно ж записує всі пересування людини, але не у всіх людей похилого віку є смартфони, а Google та Apple розглядають цю інформацію як конфіденційну, тому без відкриття кримінальної справи отримати до неї доступ майже неможливо. Навіть якщо людина встановила спеціальну аппку для трекінга, то ця аппка не покаже, з ким входила в контакт ця людина, вона запише тільки її пересування.
В часи між спалахами епідемій санепідемстанції виконують багато інших корисних для суспільства функцій: рекомендують дієту для людей похилого віку, перевіряють стан здоров'я новонароджених, перевіряють відповідність стандартам санітарних умов в барах і ресторанах, перевіряють факти сімейного насилля та розслідують факти харчових отруєнь. Це дуже важливі організації, і вони ефективно функціонують у всіх країнах, де система охорони здоров'я є універсальною і доступною для всіх прошарків населення, навіть найбідніших, як це є в Японії та країнах Північної Європи.
Причиною швидкого розповсюдження Ковід-19 в США та Бразилії може бути нерівномірність покриття населення системою охорони здоров'я. Це стає величезною проблемою під час епідемій, бо коли найбідніші верстви населення не мають повноцінного доступу до медичних установ і їх послуг, але мають свободу пересування, то від цього страждають і всі інші прошарки населення. Не можна повністю комерціалізувати систему охорони здоров'я, бо суспільство є єдиним організмом, а вірус не обирає людей відповідно до їх доходів. В Кенії зробили просто - там місцева поліція повністю перекрила всі в'їзди і виїзди з бідних кварталів Найробі. Але в демократичних і цивілізованих країнах так робити не можна, бо такі методи просто прирікають людей з тих кварталів на вірну смерть. Єдиний вихід - це створення системи охорони здоров'я, яка буде доступною і покриватиме всіх, незалежно від того, чи є в них гроші на медичну страховку. Це збільшує навантаження на бюджет країни, але у підсумку від такої системи виграють всі.

Це статистика щоденних випадків. Сьогодні вже 111 підтверджених. Зростання є, але досить поступове і незначне, порівняно з іншими країнами. Хоча зняття карантинних обмежень дається взнаки, особливо в Токіо. Обмеження не можна було повністю знімати, це помилка. Більшість людей носять маски, але це ж тільки надворі, а в ресторанах і барах ніхто їх не буде вдягати, думаю що на сьогоднішній момент це і є головне джерело поширення інфекції в місті (особливо бари, де люди дуже тісно і активно спілкуються). В метро і супермаркетах досить безпечно - там майже 100% в масках.
Ще знайшов цікаву статтю про важливу роль загальнонаціональної мережі санепідемстанцій у сповільненні розповсюдження вірусу в Японії https://www.japantimes.co.jp/news/2020/06/24/national/low-tech-japan-coronavirus/
Про роботу санітарно-епідеміологічних станцій багато людей навіть не здогадуються, більшість говорять про лікарні і апарати ШВЛ. Але лікарні займаються тільки лікуванням, тобто останнім етапом, коли людина вже захворіла. Мережа санепідемстанцій була побудована ще у 1930-х роках, під час епідемії туберкульозу. Зараз їх 450 по всій Японії, хоча в останні роки велику частину з них закрили через брак фінансування. Там є спеціально навчені люди, які вміють швидко і ефективно відслідковувати контакти вірусоносіїв. Це дуже складна робота, оскільки вимагає тісної комунікації з великою кількістю людей. Бо якщо в когось виявили Ковід-19, то недостатньо просто записати цю людину в реєстр та ізолювати вдома (якщо в неї легкі симптоми) чи в лікарні.
Ці люди, яких називають трекерами, щодня телефонують інфікованій людині, запитують не тільки про її самопочуття, але й перевіряють з ким вона сьогодні входила в контакт, бо повністю ізолювати людину вдома все одно неможливо. Також вони проводять особисту співбесіду і дізнаються про всі контакти, які в неї були до того, як у неї знайшли коронавірус, потім знаходять і спілкуються з тими, хто входив з вірусоносієм в контакт, перевіряючи всі місця, які часто відвідувала ця особа. Просто уявіть масштаби цієї роботи і наскільки вона схожа за специфікою на роботу поліцейських детективів. Але в Японії люди довіряють санепідемстанціям і охоче діляться з ними всією особистою інформацією. Смартфон звичайно ж записує всі пересування людини, але не у всіх людей похилого віку є смартфони, а Google та Apple розглядають цю інформацію як конфіденційну, тому без відкриття кримінальної справи отримати до неї доступ майже неможливо. Навіть якщо людина встановила спеціальну аппку для трекінга, то ця аппка не покаже, з ким входила в контакт ця людина, вона запише тільки її пересування.
В часи між спалахами епідемій санепідемстанції виконують багато інших корисних для суспільства функцій: рекомендують дієту для людей похилого віку, перевіряють стан здоров'я новонароджених, перевіряють відповідність стандартам санітарних умов в барах і ресторанах, перевіряють факти сімейного насилля та розслідують факти харчових отруєнь. Це дуже важливі організації, і вони ефективно функціонують у всіх країнах, де система охорони здоров'я є універсальною і доступною для всіх прошарків населення, навіть найбідніших, як це є в Японії та країнах Північної Європи.
Причиною швидкого розповсюдження Ковід-19 в США та Бразилії може бути нерівномірність покриття населення системою охорони здоров'я. Це стає величезною проблемою під час епідемій, бо коли найбідніші верстви населення не мають повноцінного доступу до медичних установ і їх послуг, але мають свободу пересування, то від цього страждають і всі інші прошарки населення. Не можна повністю комерціалізувати систему охорони здоров'я, бо суспільство є єдиним організмом, а вірус не обирає людей відповідно до їх доходів. В Кенії зробили просто - там місцева поліція повністю перекрила всі в'їзди і виїзди з бідних кварталів Найробі. Але в демократичних і цивілізованих країнах так робити не можна, бо такі методи просто прирікають людей з тих кварталів на вірну смерть. Єдиний вихід - це створення системи охорони здоров'я, яка буде доступною і покриватиме всіх, незалежно від того, чи є в них гроші на медичну страховку. Це збільшує навантаження на бюджет країни, але у підсумку від такої системи виграють всі.