![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
cpthornВ Україні вже зараз близько 200 тисяч ІТ спеціалістів, але все ще досить мало іммігрантів. Цікава стаття на Економічній Правді про проблеми імміграції ІТ спеціалістів в Україну https://www.epravda.com.ua/columns/2020/09/17/665200/
Якщо коротко, то довга процедура отримання робочої візи і бюрократичне пекло - це зараз головна перепона для імміграції в Україну. Якщо спростити ці процедури, то в Україну одразу половина Індії приїде, бо в індусів зарплати значно менші, а в ЄС високі податки і висока вартість життя. І це дуже добре насправді, бо тоді у нас з'явиться велика кількість індійських та китайських ресторанів зі смачною їжею :) В Японії вже зараз ІТ сфера (а також сфера обслуговування) переважно тримається на іммігрантах з Індії та Китаю, бо місцеві спеціалісти вже давно закінчились або на пенсії, а наднизька народжуваність не дозволяє компенсувати цей дефіцит за рахунок внутрішніх резервів.
Враховуючи західний вектор розвитку України, низьку вартість життя, близькість та інтегрованість з ЄС, вона у найближчі десятиліття має потенціал стати чимось на кшталт європейського Сінгапуру, який зараз є надзвичайно привабливим для імміграції ІТ спеціалістів з Азії. Але для цього владі потрібно провести реформу імміграційних законів та максимально послабити державну регуляцію економіки, щоб сюди заходили нові гравці. Також цьому сприятиме все більша ізоляція західного світу від Росії, економіка якої буде ставати все більш маргіналізованою у світовому контексті і орієнтованою лише на внутрішній ринок, як це завжди стається з будь-яким тоталітарним режимом, який не хоче грати за правилами глобального ринку.
Щодо мовного бар'єру, то це питання ніколи не стоїть для іноземних ІТ спеціалістів в Японії, бо абсолютно всі міжнародні ІТ компанії, і навіть відділи таких великих японських компаній, як Rakuten, Softbank та Nissan, і моєї компанії теж, використовують англійську мову для ділового спілкування всередині компанії (мітінги, ділова комунікація в Slack та пошта). Ще років 20 тому ситуація тут була абсолютно іншою, і для роботи в ІТ сфері обов'язково потрібне було знання японської. Але з того часу кількість кваліфікованих іммігрантів різко збільшилась, тому компанії змушені були адаптуватись до нових реалій. В Україні все буде відбуватись так само. Навіть коли я працював в Україні у 2012 році, то вся ділова документація і внутрішня переписка у нас на Софтсерв вже велась англійською, робочі мітінги проводились десь 50/50 англійською і українською, і це при майже повній відсутності іммігрантів. Головна причина англізації у нас - це робота аутсорсу з іноземними замовниками, які розкидані по всьому світу. Тому вже зараз іноземні ІТ іммігранти не будуть мати в Україні жодного мовного бар'єру при роботі в компаніях. А для спілкування в середовищі поза межами компанії, так само як це відбувається в Японії з японською мовою, наші компанії будуть оплачувати своїм співробітникам курси української мови.
Якщо коротко, то довга процедура отримання робочої візи і бюрократичне пекло - це зараз головна перепона для імміграції в Україну. Якщо спростити ці процедури, то в Україну одразу половина Індії приїде, бо в індусів зарплати значно менші, а в ЄС високі податки і висока вартість життя. І це дуже добре насправді, бо тоді у нас з'явиться велика кількість індійських та китайських ресторанів зі смачною їжею :) В Японії вже зараз ІТ сфера (а також сфера обслуговування) переважно тримається на іммігрантах з Індії та Китаю, бо місцеві спеціалісти вже давно закінчились або на пенсії, а наднизька народжуваність не дозволяє компенсувати цей дефіцит за рахунок внутрішніх резервів.
Враховуючи західний вектор розвитку України, низьку вартість життя, близькість та інтегрованість з ЄС, вона у найближчі десятиліття має потенціал стати чимось на кшталт європейського Сінгапуру, який зараз є надзвичайно привабливим для імміграції ІТ спеціалістів з Азії. Але для цього владі потрібно провести реформу імміграційних законів та максимально послабити державну регуляцію економіки, щоб сюди заходили нові гравці. Також цьому сприятиме все більша ізоляція західного світу від Росії, економіка якої буде ставати все більш маргіналізованою у світовому контексті і орієнтованою лише на внутрішній ринок, як це завжди стається з будь-яким тоталітарним режимом, який не хоче грати за правилами глобального ринку.
Щодо мовного бар'єру, то це питання ніколи не стоїть для іноземних ІТ спеціалістів в Японії, бо абсолютно всі міжнародні ІТ компанії, і навіть відділи таких великих японських компаній, як Rakuten, Softbank та Nissan, і моєї компанії теж, використовують англійську мову для ділового спілкування всередині компанії (мітінги, ділова комунікація в Slack та пошта). Ще років 20 тому ситуація тут була абсолютно іншою, і для роботи в ІТ сфері обов'язково потрібне було знання японської. Але з того часу кількість кваліфікованих іммігрантів різко збільшилась, тому компанії змушені були адаптуватись до нових реалій. В Україні все буде відбуватись так само. Навіть коли я працював в Україні у 2012 році, то вся ділова документація і внутрішня переписка у нас на Софтсерв вже велась англійською, робочі мітінги проводились десь 50/50 англійською і українською, і це при майже повній відсутності іммігрантів. Головна причина англізації у нас - це робота аутсорсу з іноземними замовниками, які розкидані по всьому світу. Тому вже зараз іноземні ІТ іммігранти не будуть мати в Україні жодного мовного бар'єру при роботі в компаніях. А для спілкування в середовищі поза межами компанії, так само як це відбувається в Японії з японською мовою, наші компанії будуть оплачувати своїм співробітникам курси української мови.
