Москва пішла на дно

[cpthorn]

Як показала ще російсько-японська війна, єдине, що добре вміють робити російські крейсери - це тонути. Знищенням крейсера "Москва" Україна повторила успіх японців у Цушімській битві 1905 року.

Переможець конкурсу на ескіз для поштової марки «Русский военный корабль, иди на#уй!». Художник — BorisGrohArt

Російсько-японська війна (6 лютого 1904 — 14 жовтня 1905) - війна між Російською і Японською імперіями за контроль над Маньчжурією і Кореєю, в якій Росія зазнала нищівної поразки.

Хід бойових дій

Війна почалася 8 лютого 1904 нападом японського флоту під проводом адмірала Тоґо Хейхачіро на російські кораблі в Порт Артурі, оборона якого тривала до 2 січня 1905. Одночасно, 9 лютого, японці, які перебували в корейському порті Чемульпо, атакували крейсер «Варяг» і канонерку «Кореєць». Замість бою російські моряки знищили свої судна, щоб вони не дісталися ворогу. Із самого початку війни російська Тихоокеанська ескадра зазнала серйозних втрат. Важким ударом для Росії стала загибель 13 квітня командувача Тихоокеанською ескадрою С. О. Макарова.

1 травня 1904 відбувся перший сухопутний бій на річці Ялу на китайсько-корейському кордоні між японською і російською арміями, у якому царські війська були розбиті.

У липні 1904 японці блокували фортецю Порт-Артур з суходолу й моря. Російською залогою, що налічувала 41.780 солдат і 665 офіцерів і мала на озброєнні 646 гармат і 62 кулемети, командував Р. І. Кондратенко, українець за походженням. Захисники змогли протриматися п'ять місяців, знищивши близько 57.780 солдат і 15 кораблів противника. Із загибеллю Р. І. Кондратенка царські війська здали фортецю 2 січня 1905. Їхні втрати нараховували 31.306 чоловік. Завдяки цій перемозі японці змогли посилити свої війська, що оперували в Маньчжурії.

1-ша Тихоокеанська ескадра (24 кораблі), що стояла у Порт-Артурі, була знищена ще 10 серпня 1904 японським флотом (54 кораблі) на чолі з адміралом Тоґо Хейхачіро в битві на Жовтому морі. Невелика частина кораблів, що прорвалися поодинці, була інтернована у портах третіх країн — крейсер «Аскольд», броненосець «Цесаревич» і кілька міноносців.

У січні 1905 у Росії склалася революційна ситуація, що ускладнило подальше ведення війни.

У лютому 1905 японці розбили російську армію у генеральному тритижневому бою при Мукдені, який розігрався на більш ніж 100-кілометровому фронті. До початку першої світової війни це була найбільша сухопутна бойова операція у історії воєн. Російська армія втратила загиблими і пораненими 90 тисяч солдатів з 350 тисяч, які брали участь у бою, а японська армія втратила 75 тисяч з 300 тисяч. 10 березня російські війська залишили Мукден, що дозволило японцям заявити про свою перемогу. Після цього війна на суші почала затихати. Чисельність російських військ у Маньчжурії постійно збільшувалася, однак бойовий дух армії був підірваний, чому сприяла поразки на фронті і революція в Росії.

Цушімська битва

Японський флот під командуванням Тоґо Хейхачіро дав бій російській 2-й Тихоокеанській ескадрі (битва біля острова Цушіма), яка була перекинена до Східної Азії з Балтики. Командував російською ескадрою З. П. Рожественський. Його флот став жертвою примітивної тактики середньовічних японських піратів, яку використали у бою японські адмірали. Російська ескадра була вщент розбита. У цьому бою японський адмірал Тоґо Хейхачіро розгромив дві третини 2-ї Тихоокеанської ескадри російського флоту під командуванням З. П. Рожественського. Цушімська битва вирішила результат війни. Росія не могла більше продовжувати боротьбу, позаяк не лишилося ні армії, ні флоту.

Втрати Японії у Цушімській битві: 117 убитими, 583 пораненими, 3 торпедні човни.

Втрати Росії у Цушімській битві: 4380 убитими, 5917 взято у полон 21 корабель потонув, 7 кораблів захоплено, 6 роззброєно

Поразка Росії

Війна закінчилася Портсмутським миром 1905 року, за умовами якого Росія визнала Корею сферою впливу Японії, поступалася Японії Південним Сахаліном і правом на Ляодунський півострів з містами Порт-Артур і Дальній (Далянь).

Джерело: Вікіпедія