Captain Horn's journal

Останнім часом я переважно купую і читаю електронні книжки десь у співвідношенні 80/20 до паперових книжок. Вони завжди коштують дешевше, ніж паперові, і їх набагато зручніше читати в ліжку на моїй e-ink читалці Kobo. Паперові книги з твердою обкладинкою звичайно виглядають класно, і дивитись на них приємно, але вони коштують суттєво дорожче і досить важкі, тому їх важко тримати в руках під час читання. Але ж книжка - це про читання, а не про дивлення, так? Текст - це найважливіша її частина.

Паперові книжки з м'якою обкладинкою можуть коштувати майже так само, як і електронні (може трішечки дорожче), але у них досить погана якість - їх часто неможливо розкрити повністю і треба читати під кутом, особливо в середині книжки, або шрифти занадто маленькі. Тому електронні читалки (Kindle, Kobo, Pocketbook) - це набагато зручніший формат. В читалці можна змінити та збільшити шрифти, батарея тримається кілька тижнів без підзарядки, вони легенькі і їх можна читати в будь-якому місці, зручно брати з собою в транспорт чи гірський похід. Також електронні читалки завдають значно менше шкоди навколишньому середовищу, бо з ними ви можете прочитати сотні книг без необхідності їх друкувати. Індустрія книгодрукування щорічно використовує тисячі тонн паперу, токсичних друкарських фарб та клею. І тільки дуже невеликий відсоток видавництв використовують перероблений папір.

Якщо ще 10 років тому майже не було можливості легально купувати електронні книжки українських видавництв, і більшість електронок були піратськими сканами, то зараз великі видавництва (такі як Клуб Сімейного Дозвілля та Видавництво Старого Лева) поряд з паперовими продають електронні версії своїх книг. Я завжди купую електронні книги безпосередньо на сайтах видавництв і всім рекомендую це робити. Ви можете легко скопіювати куплену книжку на свою читалку у форматі epub, хоча якщо у вас Kindle, то доведеться її спочатку конвертнути у пропрієтарний кіндлівський формат. Ось чому краще використовувати Pocketbook або Kobo, які одразу підтримують формат epub без необхідності конвертування. Можна звичайно купувати книжки просто з магазину самої читалки, але тоді там буде ідіотський захист Adobe DRM, який не дозволить вам прочитати її на якомусь іншому девайсі, що надзвичайно незручно. І це абсолютно не захищає від піратства, бо DRM захист при бажанні можна легко зламати за 10 хвилин. Тобто сенсу в існуванні DRM я не бачу жодного. Абсолютна більшість читачів цілком легально купують електронні книжки з поваги до автора чи перекладача, і завжди будуть купувати їх легально, а не скачувати з лівих піратських сайтів, разом з купою вірусів.

Окрім сайтів видавництв, де ви можете купити електронні книжки, є ще величезний архів Project Gutenberg (https://www.gutenberg.org/ та http://gutenberg.net.au/), де можна знайти всю класику, яка зараз перебуває у Суспільному надбанні. Це ті книжки, виключні інтелектуальні права на які вже втратили термін дії (вся світова література, перша дата публікації якої була раніше, ніж 95 років тому), тому зараз ви можете читати їх цілком безкоштовно і легально.

( Read more... )

Німецький експат Фабіан Раудзус, який працює у науково-дослідній лабораторії Кіотського Університету і звичайно їздить на роботу на велосипеді, одного дня вирішив прогулятись до роботи пішки, і випадково помітив кішку, замкнену в машині на парковці. По всьому салону було розкидане сміття і було дуже схоже на те, що машину вже давно ніхто не використовував. Увечері того ж дня, і наступного дня, і ще цілий тиждень по кішку так ніхто і не приходив. Ув'язнена в салоні автомобіля кішка на той час вже дуже схудла, вона важила лише 1.7 кг і злизувала краплі води з вікна автівки. Фабіан одразу подзвонив в поліцію міста Кіото і пояснив їм ситуацію. Але в поліції йому сказали, що не мають прав відкривати автомобіль без згоди власника, тому зробити нажаль нічого не можуть. Державний "Центр захисту тварин м. Кіото" теж відповів відмовою, тобто по суті відмовився виконувати свої прямі обов'язки. Тим часом вкрай виснажена тварина вже була на межі життя і смерті. Фабіан через своїх знайомих зміг вийти на місцеву волонтерську групу, яка займається порятунком безпритульних тварин, вони допомогли йому знайти родичів власника авто з полоненою кішкою. Виявилось що власник авто вже дуже старий і зараз знаходиться десь в лікарні на стаціонарі. Про кішку він швидше за все просто забув, можливо через свій вік. Нарешті японська поліція дала офіційний дозвіл (аж через тиждень !!!) і авто відкрили. Кішку вдалось врятувати, виявилось що вона була в машині замкненою цілий місяць і взагалі дивом залишилась живою. Тепер вона живе в будинку Саюрі Незу - лідерки волонтерської групи яка її рятувала разом з Фабіаном.

Це все, що вам потрібно знати про жалюгідний стан захисту тварин в Японії. Його просто не існує. Якщо б подібна ситуація трапилась в ЄС або США, то місцева поліція або пожежники звільнили б тварину за 10 хвилин, а потім би вже розбирались куди подівся власник авто. Тому що там є закони з захисту тварин, і вони працюють, а не просто декларуються. Сумно, що країна, яка нібито вважає себе розвиненою і цивілізованою, не вважає життя тварин чимось цінним та вартим врятування.

Стаття з фотками тут http://www.asahi.com/ajw/articles/AJ202001310064.html