![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Несемося! У нас черговий ковідний антирекорд - більше 500 нових випадків по Токіо i 2201 нових випадків по всій Японії за вчорашній день, це дуже суттєве збільшення, ще місяць тому ця цифра була десь в два рази меншою. Тому вчора увечері я з'їздив на ровері в Шінджюку, який межує з моїм районом на сході, щоб зробити серію нічних світлин у розважальному районі Кабукічо, поки там все не закрили.
Коротка історія Кабукічо. Весь район розташований в низині. Колись давно на цій території було велике болото, і ця місцина тоді називалась Цунохазу. Після періоду Мейджі тут знаходився заповідник для диких качок. Потім качки чомусь стали нікому не потрібними, або їх просто з'їли, історія про їх подальшу долю нічого не каже. Болото та кілька ставків засипали, і на його місці у 1920 році побудували школу для дівчат. Одразу потому всю навколишню територію забудували житловими будинками.
Потім в японців з'явились непомірні імперські амбіції, вони вирішили захопити всю південно-східну Азію, але в них нічого не вийшло, і Кабукічо повністю зрівняли з землею під час одного з американських бомбардувань у 1945 році. Власне тоді цей район ще навіть не називався Кабукічо, він все ще називався Цунохазу. Сучасна назва цілком випадково з'явилась вже після війни, коли сюди з Ґінзи вирішили перенести театр Кабукі, але потім передумали через фінансові проблеми, хоча район вже встигли перейменувати на честь театру.
Замість театру Кабукі, як гриби після дощу тут почали з'являтись різні розважальні заклади. Зараз Кабукічо - це найбільший в Азії район розваг і де-факто квартал червоних ліхтарів, де знаходиться понад 3 тисячі барів, нічних клубів, гральних салонів, лав-готелів, масажних салонів, хостес-клубів та тому подібних легальних та напівлегальних закладів. Офіційно проституція в Японії заборонена законом, але незважаючи на це в Кабукічо знаходиться величезна кількість борделів, які працюють під протекцією Якудза. Тільки за офіційною статистикою поліції у 2004 році в районі Кабукічо "працювали" більше 1 тисячі членів угрупувань Якудза (поліція офіційно називає їх Борьокудан), а під їхньою протекцією знаходились 120 місцевих бізнесів. Періодично поліція влаштовує рейди на нелегальні заклади в районі, але вони якимось дивом з'являються знову.
Цей район має найвищий рівень вуличної злочинності в усій Японії. Через гучномовці завжди лунають попередження, щоб туристи були уважні з грошима і тримали гаманець біля себе. В барах періодично грабують неуважних відвідувачів, які там напиваються і втрачають контроль за власним гаманцем. Напиватись до втрати свідомості їм допомагають хостес - це такі спеціально навчені гарненькі дівчата, найчастіше школярки старшої школи або студентки, які працюють в барах і отримують відсоток за кожного клієнта. Є також хости - це хлопці, які займаються тим самим, але переважно (але не завжди) з клієнтами-жінками. Вони виглядають приблизно як k-pop виконавці, з повним мейкапом і чудовими манерами.
В останні років 20 з'явилась також окрема, але вже дуже численна, категорія хостів-нігерійців, які раніше були тільки на Роппонґі (це другий за величиною розважальний район Токіо). Нігерійці відрізняються тим, що чудово знають англійську, тому їх активно використовують для заманювання в бари іноземців, які не знають японську мову. Вони підходять як до жінок, так і до чоловіків, і їхньою коронною фразою є "Hey, whassup man, where are you from?", ну і далі запрошують в якийсь бар. Я не знаю що вони там кажуть жінкам, але думаю щось схоже. Якщо ви іноземець і просто гуляєте по Кабукічо, то у вас майже 100% ймовірності бути поміченим нігерійцями, ну робота в них така. Найкращий патерн поведінки - ні, не бити одразу в фейс, бо нігерійців там значно більше ніж вас, і не факт що ви їх переможете, якщо ви не Кличко, а краще просто ігнорувати і йти далі :)
Але загалом район дуже цікавий. Зокрема в східній частині Кабукічо знаходиться відомий Шінджюку Ґолден Ґай з дуже вузькими метровими проходами та сотнями крихітних барів, популярних серед богеми. Багато барів існують з 1960-х років і обслуговують тільки постійних відвідувачів-японців, тобто потрапити в них можна тільки по запрошенню. Одразу на захід від Кабукічо знаходиться бізнес-район Шінджюку з офісними хмарочосами.
( Повний фотозвіт )
Коротка історія Кабукічо. Весь район розташований в низині. Колись давно на цій території було велике болото, і ця місцина тоді називалась Цунохазу. Після періоду Мейджі тут знаходився заповідник для диких качок. Потім качки чомусь стали нікому не потрібними, або їх просто з'їли, історія про їх подальшу долю нічого не каже. Болото та кілька ставків засипали, і на його місці у 1920 році побудували школу для дівчат. Одразу потому всю навколишню територію забудували житловими будинками.
Потім в японців з'явились непомірні імперські амбіції, вони вирішили захопити всю південно-східну Азію, але в них нічого не вийшло, і Кабукічо повністю зрівняли з землею під час одного з американських бомбардувань у 1945 році. Власне тоді цей район ще навіть не називався Кабукічо, він все ще називався Цунохазу. Сучасна назва цілком випадково з'явилась вже після війни, коли сюди з Ґінзи вирішили перенести театр Кабукі, але потім передумали через фінансові проблеми, хоча район вже встигли перейменувати на честь театру.
Замість театру Кабукі, як гриби після дощу тут почали з'являтись різні розважальні заклади. Зараз Кабукічо - це найбільший в Азії район розваг і де-факто квартал червоних ліхтарів, де знаходиться понад 3 тисячі барів, нічних клубів, гральних салонів, лав-готелів, масажних салонів, хостес-клубів та тому подібних легальних та напівлегальних закладів. Офіційно проституція в Японії заборонена законом, але незважаючи на це в Кабукічо знаходиться величезна кількість борделів, які працюють під протекцією Якудза. Тільки за офіційною статистикою поліції у 2004 році в районі Кабукічо "працювали" більше 1 тисячі членів угрупувань Якудза (поліція офіційно називає їх Борьокудан), а під їхньою протекцією знаходились 120 місцевих бізнесів. Періодично поліція влаштовує рейди на нелегальні заклади в районі, але вони якимось дивом з'являються знову.
Цей район має найвищий рівень вуличної злочинності в усій Японії. Через гучномовці завжди лунають попередження, щоб туристи були уважні з грошима і тримали гаманець біля себе. В барах періодично грабують неуважних відвідувачів, які там напиваються і втрачають контроль за власним гаманцем. Напиватись до втрати свідомості їм допомагають хостес - це такі спеціально навчені гарненькі дівчата, найчастіше школярки старшої школи або студентки, які працюють в барах і отримують відсоток за кожного клієнта. Є також хости - це хлопці, які займаються тим самим, але переважно (але не завжди) з клієнтами-жінками. Вони виглядають приблизно як k-pop виконавці, з повним мейкапом і чудовими манерами.
В останні років 20 з'явилась також окрема, але вже дуже численна, категорія хостів-нігерійців, які раніше були тільки на Роппонґі (це другий за величиною розважальний район Токіо). Нігерійці відрізняються тим, що чудово знають англійську, тому їх активно використовують для заманювання в бари іноземців, які не знають японську мову. Вони підходять як до жінок, так і до чоловіків, і їхньою коронною фразою є "Hey, whassup man, where are you from?", ну і далі запрошують в якийсь бар. Я не знаю що вони там кажуть жінкам, але думаю щось схоже. Якщо ви іноземець і просто гуляєте по Кабукічо, то у вас майже 100% ймовірності бути поміченим нігерійцями, ну робота в них така. Найкращий патерн поведінки - ні, не бити одразу в фейс, бо нігерійців там значно більше ніж вас, і не факт що ви їх переможете, якщо ви не Кличко, а краще просто ігнорувати і йти далі :)
Але загалом район дуже цікавий. Зокрема в східній частині Кабукічо знаходиться відомий Шінджюку Ґолден Ґай з дуже вузькими метровими проходами та сотнями крихітних барів, популярних серед богеми. Багато барів існують з 1960-х років і обслуговують тільки постійних відвідувачів-японців, тобто потрапити в них можна тільки по запрошенню. Одразу на захід від Кабукічо знаходиться бізнес-район Шінджюку з офісними хмарочосами.
( Повний фотозвіт )
