Острів Сарушіма

Як я й обіцяв, публікую світлини з острова Сарушіма, де я побував ще 31 березня. Це зовсім маленький острівець в Токійській затоці, розташований біля міста Йокосука на південь від Йокогами. Він унікальний тим, що це єдиний природний острів в Токійській затоці, решта островів - це штучні насипи, побудовані зі сміття, майже всі вони є більшими за Сарушіму.

В період Едо шьогунат Токуґава використовував зручне розташування острова для військових цілей, тут знаходилась артилерійська батарея. Теоретично вона могла захищати всю Токійську затоку від вторгнення ворожих кораблів. Після Реставрації Майджі і аж до 1945 року острів виконував ту ж саму оборонну функцію, тому раніше потрапити на нього могли лише військові. Але зараз він повністю відкритий для туристів, таких як я, і сюди регулярно ходить пором з цивільного порту Йокосуки. Подорож займає лише 15 хвилин.

На острові в непоганому стані збереглися фортифікаційні споруди, тунелі, порохосховища та бараки для військових. Сторожова вежа знаходиться в аварійному стані, тому вхід на неї заборонений, сподіваюсь її колись реставрують, бо звідти відкривається чудовий вид на затоку. Є чудовий пляж з галькою, на якому можна плавати і рибалити, вода біля берега досить чиста, прозора і без водоростей, які вкривають більшість японських пляжів і заважають плавати.

Сарушіма перекладається як "Мавп'ячий острів", хоча тут немає жодної мавпи. А називається він так через легенду. У 1253 році монах Нічірен загубився у морі під час сильного шторму, але крізь суцільну стіну води раптом побачив білу мавпу, яка показала безпечний шлях і вивела монаха на цей острів.



( Цивільний порт Йокосука )

( Острів Сарушіма. Руїни )

( Острів Сарушіма. Пляж )

Компенсації за Чорнобиль та Голодомор

Рашка скористалась своїм правом правонаступника СРСР, коли вона забрала собі абсолютно всі антарктичні станції (єдину станцію Академік Вернадський нам подарувала Британія у 1996 році) та купу дорогої нерухомості за кордоном, яка колись належала СРСР. Але коли доходить справа до відповідальності за злочинні дії СРСР, тут вони одразу дають задню. Україна повинна вимагати в РФ компенсацію за наслідки Чорнобильської катастрофи. У нас є всі докази того, що саме Москва несе пряму відповідальність за вибух на ЧАЕС.

Зрозуміло, що Рашка одразу увімкне режим гопніка і нічого не захоче платити, але Україна все одно має озвучувати цю вимогу, причому не просто так, а в міжнародних судах. Це елемент інформаційної війни, Україна повинна бути набагато активнішою на цьому фронті.

І цю справу цілком реально виграти у міжнародному суді. Як правовий прецедент можна навести компенсацію Японії Південній Кореї за примусову експлуатацію корейців та злочини в період з 1910 по 1945 роки (800 млн доларів), коли Корея була частиною Японської Імперії, тобто не була незалежною державою, як і Україна в СРСР https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=2672038

800 мільйонів доларів у 1965 році - це приблизно 6.7 мільярдів за сьогоднішнім курсом. Тільки після виплати цих компенсацій були встановлені офіційні дипломатичні відносини між Південною Кореєю та Японією. Бачите різницю? Я взагалі не розумію, чому після 2014 року у нас все ще є дипломатичні відносини з РФ. Спілкування і обмін полоненими цілком можна проводити через посольства інших країн, це загальноприйнята практика в світі. Це за умови що вони хочуть якогось спілкування, бо наразі на дипломатичному рівні Рашка веде себе як кримінальний авторитет, а не як держава.

Окрім Чорнобиля, Україна має повне право вимагати компенсацій ще й за Голодомор 1932-33 років, хоча ми всі розуміємо, що там цифри вже будуть значно більші.